Джозеф Сміт і востановлення жертвоприношень у храмі

Зазвичай мормони, як і християни, кажуть, що смерть Ісуса Христа скасувала необхідність жертвоприношень, зокрема тварин. У публікаціях церкви СОД про це неодноразово говорилося:

Закон жертви закінчився на хресті, і почалася нова епоха, епоха євангелія Господа Ісуса Христа, яке повинно було дати людям можливість служити Богові в дусі любові (Joseph L. Wirthlin. Conference Report, April 1948, p. 144).

Принесена Отцем жертва Його Єдинородного Сина поклала кінець жертві через пролиття крові (A. Theodore Tuttle. «The Message of the Restoration», Ensign, June 1971, p. 69).

Жертовні приношення, колишні складові Закону Мойсеєвого, служили прообразами спокутної жертви Ісуса Христа і припинилися, коли вона була принесена (Алма 34:13 , 3 Неф. 9:19). Таким чином, його жертва виконала закон Мойсея і стала великою і останньою жертвою («Great and Last Sacrifice», Book of Mormon Reference Companion).

Жертвою Ісуса «обряди і статути Мойсеєвого Закону »були скасовані (4 Неф. 1:12), і його смерть поклала край практиці жертвоприношень на вівтарі. Своїм учням на Західному континенті Ісус сказав, що він більше не стане приймати цілопалення, але що кожен, хто вірує в нього повинен принести в жертву сокрушенне серце і каянник дух (3 Неф. 9:19-20, порівн. УіЗ 59:8) (Gloria Jean Thomas. «Sacrifice», Encyclopedia of Mormonism [New York: Macmillan, 1992] 3:1248).

Мормони вірять, що в 1829 році Іван Хреститель з'явився Джозефу Сміту і Оліверу Каудері і наділив їх чином священства. При цьому Іван нібито сказав Джозефу і Оліверу, що священство «надалі не буде взято з Землі, поки сини Левієві знову не принесуть Господеві приношення в праведності» (УіЗ 13).

Деякі високопоставлені мормони, коментуючи цю заяву, вважали, що мова йдеться не про буквально жертвоприношення тварин, а про щось інше:

Не представляється ймовірним, що це буде жертва цілопалення. Прихід Христа поклало кінець закону Мойсея. Колишні жертвоприношення були лише подобами здійсненної жертви Ісуса, Христа. Після Його розп'яття, смерті і воскресіння було засновано таїнство, щоб постійно зберігати живу пам'ять про Його жертві. Більш вірогідним видається, що жертва в праведності, яка покладе кінець функціям, які виконували сини Левієві в рамках Левитського священства. Це буде повне прийняття євангелія, коли їх священство перейде під управління вищого, або Мелхиседекового священства (John A. Widtsoe. Evidences and Reconciliations, p. 246).

Навіть сам Джозеф Сміт на початку своєї кар'єри погоджувався з тим, що Бог заснував жертвоприношення тварини лише на період, що передував першому приходу Христа:

... таїнство або встановлені принисення крові в жертву повинно було відбуватися до тих пір, поки Христос не буде принесений в жертву і не проллє Свою кров - як вже було сказано раніше, - щоб людина з вірою чекала на цей час ... Але ми згадуємо, що Авраам приніс жертву, не зважаючи на те, що мав Євангеліє. Те, що жертва повинна була лише спрямовувати розум вперед, до Христа, ми розуміємо із чудових Слів, сказаних Ісусом юдеям: «Отець ваш Авраам прагнув із радістю, щоб побачити день Мій, і він бачив, і тішився» (Івана 8:56) (Teachings of the Prophet Joseph Smith, p. 60).

Однак в 1840 році Джозеф змінив точку зору. Тепер він стверджував, що тваринні жертвопринесення (в буквальному сенсі) будуть постійною ознакою приналежності до відновленого священства навіть й після другого пришестя Христа:

Отже, ми бачимо, що ключі цього священства полягають у слуханні голосу Єгови, що Він говорив з ним [Ноєм] знайомим і доброзичливим чином, що Він залишив йому ключі, заповіти, владу і славу, якими Він благословив Адама на початку, і жертвопринесення, яке також буде продовжено останнім часом, бо всі служіння та обов'язки , які коли-небудь були потрібні від священства відповідно до вказівок і заповідями Всемогутнього в будь-якому з розподілів, всі будуть присутні в останньому улаштуванні, а тому все, що знаходилося під владою священства в будь-який попередній період, знову буде присутній, здійснюючи відновлення, передбачене вустами всіх Святих пророків; тоді сини Левієві принесуть Господеві жертви сприятливу ...

... зазвичай вважається, що жертва була повністю скасована, коли була принесена Велика Жертва, [т. е.] жертва Господа Ісуса, і що в майбутньому не буде необхідності в служінні жертви; однак ті, хто так вважає, явно не знайомі ні з обов'язками, привілеями та владою священства, ні з пророками.

Принесення жертви завжди було пов'язане з обов'язками священства і складає їх частину. Воно почалося разом зі Священством і продовжиться з покоління в покоління до часу після пришестя Христа. Ми часто згадували про хлібну жертву слугами Всевишнього у давнину, перш Мойсеєвого Закону, а ці служіння продовжаться, коли Священство буде відновлено з усією його владою, силою і благословеннями ...

Ці жертви, як і всяке служіння, яке належить священству, будуть, коли Храм Господа, буде побудований і сини Левієві очищені, повністю відновлені і засвідчені у всій їх силі, плодах і благословення. Це завжди було і завжди буде існувати, коли сили Мелхиседекового священства явлені у достатній мірі; інакше як буде здійснено відновлення всіх речей, про який говорили Святі Пророки? Це не слід розуміти так, що закон Мойсея з усіма його обрядами і різноманіттям церемоній буде знову введений; про це пророки ніколи не говорили, але ті речі, які існували і до днів Мойсея, а саме жертва, продовжаться.

Деякі можуть запитати, яка потреба в жертві після того, як була принесена Велика Жертва? У відповідь на це: якщо покаяння, хрещення і віра існували до днів Ісуса Христа, яка потреба в них після того часу? Священство передавалося по прямій від батька до сина, від покоління до покоління (Teachings of the Prophet Joseph Smith, pp. 171-173).

Судячи з усього, за 170 років, що минули з моменту , коли Джозеф Сміт зробив цю заяву, про ці слова згадували дуже рідко. Джозеф Філдінг Сміт, процитував їх, підтвердив, що Джозеф Сміт дійсно це говорив, і дав лише таке коротке пояснення:

У відновленні всіх речей ці стародавні звичаї, які були дані на початку - не плотський закон , - і які вплинули на пришестя Ісуса Христа, будуть відновлені. Припускати, що криваві жертвопринесення будуть необхідні завжди, у нас немає необхідності (Joseph Fielding Smith. Church History and Modern Revelation 1:59).

Мормонський письменник Родні Тернер у своєму тлумаченні на євангельське повчання Христа під час Таємної Вечері, відстоює загальноприйняту точку зору:

Смерть Агнця Божого приблизно о дев'ятій годині (3 години пополудні) наступного дня офіційно поклала край практиці тварин жертвоприношень, яка була встановлена за днів Адама (Rodney Turner . «The Farewell of Jesus», Studies in Scripture [Salt Lake City: Deseret, 1986] V: 406).

Однак у примітці, винесеному в кінцеву виноску, Тернер пояснює: «За словами Джозефа Сміта, домойсеєва практика жертвоприношення тварин буде знову введена у зв'язку з відновленням всіх речей, "коли Храм Господа, буде побудований і сини Левієві очищені" »(p. 425). Ніяких пояснень Тернер не дає.

Брюс Макконкі наводить багато цитат із міркувань Джозефа Сміта про жертвопринесення під час Відновлення, супроводжуючи їх таким поясненням: «Щоб завершити відновлення всіх речей, жертви знову — скоріш за все одного разу - будуть принесені в цьому вигляді»( Mormon Doctrine , 2d ed., p. 666). На підтвердження такого тлумачення він робить акцент на єдиному слові «повністю» в словах Джозефа Сміта: «... зазвичай вважається, що жертва була повністю скасована ...». Тим не менш, Джозеф ясно говорить, що «Принесення жертви ... продовжиться з покоління в покоління до часу після пришестя Христа».

Створюється враження, що це вчення Джозефа Сміта мало відомо серед мормонів, і навіть ті, хто знають про нього, навряд чи його розуміють. Це вчення, якщо розглядати його в контексті, є частиною загальної картини. Джозеф Сміт вірив, що християнське Євангеліє (в тому числі й прямі згадки імені Господа Ісуса Христа) проповідувалося ще до першого приходу Христа. Явні свідчення цього є, наприклад в Книзі Мормона. Таким чином, суть проповіді була однакова як до приходу Христа, так і після. Більш того, з плином часу Сміт вирішив, що після приходу Христа народ Божий буде мати потребу в тому ж священстві і в тих же таїнствах, що і до приходу Христа. Сміт очікував, що частиною Відновлення буде будівля єдиного храму. Саме тому, в тій самій проповіді 1840, він сказав, що жертви будуть приносити, «коли Храм Господа, буде побудований».

Таким чином, згідно світогляду Сміта, для Відновлення Божого народу будуть потрібні повністю відновлені храм, священство та обряди давніх ізраїльтян — тобто й жертвоприношень тварин. Заява Сміта дивна. Однак воно звучить вже не так дивно, якщо взяти до уваги весь контекст його богослов'я. Дивно інше - чому керівники та вчителі церкви СОД приділяють цієї заяві настільки мало уваги?

Почасти це нехтування може пояснюватися просто тим, що ідея принесення в жертву тварин неприваблива для сучасного суспільства. Побратися у ході красивої храмової церемонії - це одне, а зарізати теля на вівтарі - зовсім інше. Але, можливо, зневажливе ставлення до цього вчення Джозефа Сміта має більш серйозну причину: керівники та вчителі СПД розуміють, що відродження жертвоприношень тварин створить для них великі проблеми. Адже це кине тінь на повноту і завершеність жертви, раз і на назавжди принесеної Ісусом Христом за наші гріхи. Однак навряд чи мормони наважаться сказати, що Джозеф Сміт помилявся. Таким чином, і визнання, і заперечення вчення Сміта про відновлення жертвоприношень тягне за собою проблеми - ймовірно, саме тому більшість мормонських керівників просто обходять це питання мовчанням.

Останнє оновлення (Четвер, 13 червня 2013, 14:17)

 
Розкажи друзям про цей сайт!