Біблія чи Книга Мормона?

Питання повноважень Біблії та її божественного натхнення можна сформулювати дуже просто: Чи Біблія є книгою, яку людині дав Бог, або ж це книга про Бога, яку створила сама людина без сторонньої допомоги? Я думаю, що ми маємо лише два можливих варіанти запитанння. Або Біблія — божественний продукт, або вона просто продукт людського мислення. Якщо вона не є божественним продуктом, то її авторство — це повністю людська справа.

Спосіб, в який ви можете спробувати відповісти на запитання „чи Біблія насправді богонатхненна книга, чи має вона божественне походження?” — це з’ясувати, чи має Біблія надприродні ознаки.

Недостатньо просто припустити з самого початку, що Біблія володіє повноваженнями. Християни одразу виходять з того, що Біблія — це Слово Боже, і часто вони не роблять більш глибокі висновки. Нажаль, цього не завжди достатньо для інших людей. Багато не християн одразу виходять з того, що Біблія не була натхненна Богом. Вони мають пошану до цієї книги або поважають її в певному сенсі, але чи визнають вони її Словом Божим? Ні. Вона була написана людьми, а люди помиляються. Це — їхній погляд.

Продовжуючи, я думаю, що ті, хто дотримуються такого погляду, повинні принаймні визнати, що вони, перш за все, фактично прийшли до цього висновку не через осмислене або глибоке розмірковування. За виключенням, звичайно, думки, що, якщо люди були задіяні у процесі написання Біблії, то розумно припустити, що вона помиляється.

Проте, незважаючи на людську схильність до помилок, вони не обов’язково повинні помилятися щодо речей, які вони пишуть про Бога. Люди можуть помилятися, але це не означає автоматично, що вони припускаються помилок. Мені здається, що перед тим, як прийти до такого висновку, вам необхідно поглянути набагато далі. Вам доведеться подивитися на інформацію безпосередньо. Вам доведеться вивчити свідоцтва. Люди можуть припускатися помилок, але чи вони помилилися в даному випадку?

Ще одна річ, про яку забувають, — це те, що Біблія проголошує себе Словом Божим. Звісно, це не робить її істинною лише за цим висловлюванням. Ми повинні дивитися глибше. Але значним є те, що багато людей, які не сповідують християнство, мають повагу до Біблії. Ця книга, яку вони поважають, робить про себе подібну заяву знову і знову, і якщо книга гідна поваги, то, звісно, і таке проголошення гідне поваги також. Цей факт вимагає уважного розмірковування.

Я думаю, що шлях до відповіді на запитання — це поглянути, чи має Біблія ознаки надприроднього — чи є на ній Божий "підпис", чи ні, чи вона просто здається людською книгою, що має всі ознаки звичайних людей та їхніх обмежень, і не містить надприродних ознак. Це той такт, який я використовую на захист повноважень Писання. Я даю деякі причини, чому вважаю, що Біблія — надприродна, а не проста книга. Це книга, яку Бог дав людині, не просто людський витвір, в якому йдеться про Бога.

Але неодмінно, що повинно відбутися, навіть якщо ви захистите свою думку, — хтось запитає: „Добре, припустимо, я погоджуюсь, що в оригінальних рукописах ми маємо точне донесення Слова Божого, але ми більше не маємо цих документів. Фактично, вони зникли і зараз ми маємо лише копії, зроблені з копій, що були зроблені з копій, що були зроблені з копій”. Або інколи люди висловлюють це так: „Люди робили переклади Біблії, потім переклади з перекладів, і так багато разів, так що ми не можемо довіряти тому, що маємо зараз”.

Насправді це не відповідає дійсності. Ваша Біблія — це не переклад з перекладу. Вона є прямим перекладом з найкращих грецьких рукописів, якими ми володіємо. Цей прямий переклад з грецької на нашу мову — одностадійний процес. Отже, такі твердження дають невірне уявлення про питання. Але вони торкаються законної стурбованості щодо проблеми внесення змін у текст.

Я звертався до цього питання в сьогоднішній радіо бесіді ("Has God Spoken?"), після якої мій друг розповів про свій візит до мормонського храму в Юті й про те, як його відвели вбік і розпитували про релігійні переконання. Це була м’яка спроба проповідування з боку мормонського представника.

Під час бесіди мій друг використовував матеріали служіння Stand to Reason, а також прослухав раніше радіо-програму, тож був готовий надати представниці мормонської церкви добрі відповіді про достовірність Писання. Одна з її відповідей була: „Так, ми віримо, що Біблія натхненна настільки, наскільки правильно вона перекладена”.

Це основна думка, на якій наголошують мормони, і вони повторюють її знову і знову. Я не впевнений, чому так важливо це підкреслювати, адже вона очевидна. Як християнин, я маю погодитися з нею. Я не можу довіряти Біблії, яку неправильно переклали; я довіряю Біблії, якщо вона перекладена належним чином.

Але справа в тім, що мормони роблять наступний крок, якого я не роблю, краще знаючи цю тему. Вони миттєво припускають, як і деякі люди з вулиці, що протягом столітть Біблія зазнала змін і ми не можемо вірити тому, що маємо зараз.

Я хочу надати вам декілька пояснень, чому це заперечення з боку мормонів є нещирим. Також хочу надати деякі поради, як на нього відповісти.

Мормони кажуть, що Біблія — це Слово Боже настільки, наскільки вона вірно перекладена. Звичайно, я з цим погоджуюся. І не знаю, як хто-небудь може це заперечувати. Чому вони піднімають таку метушню через щось настільки очевидне, як це? Тому що вони переконані: Біблія була перекладена невірно, оскільки тексти, які ми маємо, були зіпсовані під час їх передачі протягом років.

Декілька років тому я зупинявся на пару днів у мормонській сім’ї та мав можливість перевірити їхню книжкову полицю. Я дістав доктринальну книгу. Вона не була популярним мормонським виданням, проте однією з їхніх теологічних робіт, яку написав один з їхніх головних теологів — Брюс Мак-Конкі.

Я перегортав сторінки, поки не дійшов до розділу про достовірність Біблії. Там я знайшов принцип, про який згадував вище, але був приголомшений, коли у наступному реченні прочитав висновок про недовіру Біблії. Цей мормонський теолог проголошував (повністю всупереч фактів), що Біблія зазнала таких змін під час копіювання протягом років, що ніхто вже не знає, яким був оригінал.

Я був приголомшений бачити досвідчену богословську роботу, написану провідним мормонським богословом, яка пропонує таку академічно нерозумну відповідь з цього питання.

Це питання знаходиться у сфері, відомій як "текстологія" або "критичне вивчення тексту". Мета текстології — відновити стародавні рукописи на основі уцілілих.

Питання біблійного текстуального відновлення багато разів обговорювалося світськими науковцями. Академічні свідоцтва показують завершеність цієї справи — не на користь теорії зіпсуття Біблії, але радше на користь текстуальної "чистоти".

Цей мормонський богослов не виконав жодного домашнього завдання. Нічого. Нуль. Оскільки будь-яке домашнє завдання в цій галузі виявляє абсолютно інші результати: 99.8%-ва "чистота" Священного Писання, яку не перевершує жоден рукопис. Біблія збережена значно краще, ніж будь-які інші рукописи античності.

Цей підхід, який вводить в оману, приваблює мормонів з певної причини: вони не хочуть, щоб Біблія перевіряла їхнє вчення, тому що його джерело — не Біблія. Воно походить від Джозефа Сміта. Це вчення не відповідає Біблії; воно суперечить їй.

Отже, найпростіший спосіб вирішення цього конфлікту — висловити на словах підтримку достовірності Біблії, кажучи: „Так, ми віримо у її натхненність”, а потім лівою рукою забрати те, що дали правою, — „але це не має значення, тому що ми все одно не маємо натхненної Біблії. Ми отримали лише варіант, що зазнав змін, що не є таким, як оригінал. Проте ми маємо Книгу Мормона і решту писань Джозефа Сміта, і серце підказує нам, що вони натхненні Богом”.

Ось чому ви не знайдете мормонське вчення в Біблії. Воно міститься в Книзі Мормона, Ученні і Завітах, Дорогоцінній Перлині та інших писаннях Джозефа Сміта. Також ви не почуєте, щоб мормони часто посилалися на Біблію, окрім випадків, коли це допомагає їхній справі. Ось тоді Біблія раптом стає важливою.

Це перша причина, чому я думаю, що мормонське ставлення до Біблії нещире: коли вони знаходять вірш, який начебто їм підходить, навіть якщо доведеться залишити його справжній контекст, як насправді часто і відбувається, — тоді вони його використовують. В інших випадках „він невірно перекладений”.

Наприклад, мормони указують на книгу Єзекіїля 37:19, де Господь говорить про об’єднання дерева Юди з деревом Йосипа. На їхню думку, це досить прозоре пророцтво про те, що Біблію (дерево Юди) треба приєднати до Книги Мормона (дерева Йосипа; в англ. мові Джозефа — пер.), щоб об’єднати повне Боже одкровення. Звичайно, вони залишають поза увагою контекст, в якому Бог дає пояснення цьому об’єднанню (вірш 21), яке, в свою чергу, не має жодного відношення до Книги Мормона.

Я гадаю, мормони повинні вірити, попри те, що Біблії в цілому довіряти не можна, що саме цей вірш уцілів неушкодженим і його вірно переклали, інакше б вони точно на нього не посилалися.

Ви бачите — це нещиро. Коли текст суперечить поглядам мормонів, вони відсторонюють його як невірно перекладений. А коли він підтверджує їхні погляди, принаймні, коли їм вдається представити його таким чином на перший погляд, тоді Біблія стає точною. Це нечесно.

Це нечесно також тому, що мормони академічно не виявили неточності біблійних рукописів, які передавалися через процес копіювання протягом століть. Можна припустити, що, якби вони насправді були зацікавлені дізнатися про Бога, що говорить через Біблію, — а це можливо лише маючи вірний переклад, — то мормони виконали б домашнє завдання. Врешті-решт, якщо вони кажуть, що Біблія — це Слово Боже, то ми маємо право очікувати від них виконання роботи по з’ясуванню, що до нас дійшло неукодженим і що не уціліло.

Але мормони цього не роблять. Фактично, коли мій друг повідомив мормонську представницю про те, що Біблія не зазнала ніяких змін і що вона достовірна, мормонка просто закрила цю тему. Вона перейшла до якогось іншого питання.

Тема була закрита! Ви, напевно, можете уявити, що людина, яка не довіряла Біблії, вважаючи її невірно перекладеною, дізнавшись про достовірність Біблії та її перекладу, сказала б щось на кшталт (якщо вона щира щодо цього питання): „Я рада, що дізналася про це! Вважаю, зараз я можу підходити до Писання з повною довірою і навчатися істини, а також можу порівнювати Книгу Мормона з Біблією”. Але ні, ця інформація була просто залишена без уваги.

Знаєте, якщо ви глибоко обговорюєте з мормонами достовірність їхніх документів, і коли вся квазі-апологетика їхніх книг зазнає спростування (і це легко зробити), вони завжди удаються до аргументу, який ви не можете спростувати: „Я вірю в своєму серці, що Книга Мормона дійсно від Бога”.

Ми можемо поважати такий вибір. Але зверніть увагу на те, що, коли це останній аргумент, до якого удаються мормони, то не щиро робити вигляд, ніби існують свідоцтва, які підтверджують їхній погляд і суперечать достовірності Біблії. Якщо ваша остання реакція – ігнорування протилежних свідоцтв, і ви остаточно удаєтеся до захисту, який не можливо спростувати, навіть в принципі, оскільки я не можу змінити вашу думку про те, що відбувається у вашому серці, то це показує лише про вашу байдужість щодо свідоцтв взагалі. Про що ви піклуєтеся — це про захист вашої власної системи вірувань, не зважаючи на її істинність. Це нещиро. І свідоцтва для вас врешті-решт, здається, не мають значення.

Між іншим, існує ще одна річ, яка стосується цього питання. Коли мормони кажуть: „Біблія натхненна настільки, наскільки вона вірно перекладена”, ваше перше запитання повинно бути таким: „Ви маєте намір сказати, якщо Біблія зазнала змін — їй не можна довіряти?” Вони скажуть: „Звичайно, їй не можна довіряти, якщо вона була змінена”. Тоді ви запитайте: „Скільки разів була змінена Книга Мормона?”

Книга Мормона зазнала сотні змін — це факт. Це чітко задокументовано. Ми маємо оригінальне видання Книги Мормона, а також останні, й між ними сотні відмінностей. Отже, навіть за їхніми власними правилами, Книга Мормона — підробка. Але це не має значення, тому що мормони відчувають горіння в своїх грудях.

Це показує, чому так небезпечно покладатися на відчуття тоді, коли вирішуються питання вічної істини.

— Грегорі Коукл

Founder and President, Stand to Reason

Останнє оновлення (Четвер, 10 березня 2011, 19:43)

 
Розкажи друзям про цей сайт!