"Книга Авраама"

В останньому розділі ми розглянули деякі проблеми, пов’язані з Книгою Мормона й археологією, з якими стикається мормонізм. У цьому розділі ми дослідимо ще одну книгу, яка входить у канон мормонського священого писання — Книгу Авраама. Проблеми, пов’язані з цією книгою, завдають руйнівного удару по мормонізму.

Мормонізм налічує чотири книги, які вважаються Священним Писанням: Біблія, Книга Мормона, Дорогоцінна Перлина й Учення і Завіти. Дорогоцінна Перлина містить Книгу Мойсея, Книгу Авраама й писання Джозефа Сміта, які складаються з його перекладу частини Євангелії від Матвія — 23:39-24, а також з цитат з окремої книги «Історія Церкви».

Книга Авраама представляє особливий інтерес. 1835 року Джозеф Сміт придбав декілька мумій, які супроводжувалися давніми єгипетськими папірусами. Сміт заявив, що може перекласти папіруси, оскільки вони були написані тією ж мовою, що й Книга Мормона — «реформованою єгипетською». Після перекладу манускриптів Сміт заявив, що частина з них містить Книгу Авраама — писання, написане рукою самого Авраама.

1. Проте існують проблеми з Книгою Авраама

Папіруси Книги Авраама містили декілька малюнків з єгипетськими підписами. Згодом малюнки були надруковані у мормонській газеті Times and Seasons. Після смерті Сміта 1844 року папіруси були втрачені. Втім 1967 року їх було віднайдено працівниками Metropolitan Museum у Нью-Йорку, які повернули їх Церкві мормонів. Церква мормонів, у свою чергу, підтвердила, що ці папіруси є саме тими оригінальними манускриптами, які використовув Джозеф Сміт у перекладі й виставила їх на огляд публіки. Діалог: Журнал мормонської думки звернувся до трьох видних єгиптологів з проханням перекласти текст папірусів. У Церкви мормонів не було жодних підстав для хвилювання. Оскільки Джозеф Сміт був істинним пророком, сучасний переклад мав бути дуже близький до того, що зробив Сміт. Проте, ставки були високі. Переклад єгиптологів міг або підтвердити істинність Джозефа Сміта як пророка, або ж викрити його як ошуканця. До того ж, якщо Джозеф Сміт серйозно помилявся у своєму перекладі Книги Авраама, з цього б випливало, що йому не можна довіряти стосовно перекладу Книги Мормона, яка, за його словами, була написана тїєю самою мовою.

Джон Уілсон і Клаус Байер, обидва професори єгиптології з Чиказького Університету, та Річард Паркер — професор єгиптології з Університету Браун, були запрошені до виконання цього завдання. Вони прийшли до таких висновків:

Джон Уілсон сказав, що текст, який Сміт використовував для перекладу Книги Авраама, фактично мав «відношення до похоронного тексту давніх часів, так званої Книги Дихань». Книга Дихань була давнім єгипетським документом, який вкладався разом з мерцем для того, щоб слугувати вказівкником у потойбічному житті (це пояснює, чому папіруси Джозефа Сміта були знайдені поміж мумій, які він придбав). Уілсон також стверджував, що один з малюнків, які Сміт включив у Книгу Авраама, був зображенням з підголівкника — «диска із цупкого паперу, який єгиптяни розміщували під головою муміфікованого тіла у завершальний період історії Стародавнього Єгипету» {1}.

Клаус Байер сказав, що папіруси, які Сміт сприймав за Книгу Авраама, були «Дозволом Дихання, що належав священникові на і’мя Гор» {2}. Це ще одна назва єгипетської Книги Дихань. Байер надав порівняння свого перекладу й перекладу Джозефа Сміта. Доволі легко побачити, що між ними обома немає й приблизної подібності. Наприклад...

Знак, який Байер переклав як визначений артикль («the»), Джозеф Сміт переклав, як: «І цей жрець одного разу приніс на цьому жертовнику в жертву трьох незайманих дів, які були дочками Оніти, потомка царського роду по прямій лінії від стегон Хама. Цих дів було принесено в жертву через їхню чесноту; вони не схотіли вклонятися богам з дерева чи каміння, отже, їх було вбито на цьому жертовнику» {3}.

Так само й Річард Паркер визначив папіруси Книги Авраама, які використовував Сміт у своєму перекладі, як Книгу Дихань {4}.

Ці висновки були руйнівними для мормонізму. Джозеф Сміт не мав й блідого уявлення, що він робив, перекладаючи ці папіруси. Це, безумовно, підіймає питання щодо перекладу Книги Мормона, котра, так само як і Книга Авраама була написана «єгипетською реформованою» мовою.

2. Намагання мормонів відповісти на проблемні питання щодо Книги Авраама зазнали поразки

Мормонські місіонери, яки прийдуть до ваших дверей будуть приголомшені, якщо ви піднімете питання Книги Авраама. Деякі з них навіть не підозрюють, що така проблема існує. Інші, чули про «напруженість», але не знають про її величину. Мормонські вчені також не здобули великого успіху в їхніх спробах пояснення цієї проблеми. Ось декілька з типових відповідей:

A. «Ми не маємо оригінальних папірусів, які використовува Джозеф Сміт, перекладаючи Книгу Авраама. Вони загублені». Втім Клаус Байер довів, що ми маємо їх сьогодні у своєму розпоряджені (див. посилання 23). До того ж, вони ідентичні репродукціям, що були надруковані у мормонській газеті Times and Seasons (див., наприклад, примірники за 1 березня та 16 травня 1842 р.).

Б. «Якщо ви порівняєте Книгу Авраама з іншими давніми писаннями про Авраама, наприклад, Юдейським Мідрашем, Апокрифічним Буттям (знайденим серед сувоїв Мертвого Моря), Об’явленням Авраама, Завітом Авраама і Книгою Еноха, ви знайдете, що їх розповіді узлагоджуються по цілому ряду питань. Це дивовижно, оскільки Джозеф Сміт 1842 року не мав жодної можливості знати про ці писання про Авраама. Вони або ще не прибули у Сполучені Штати, або залишалися невіднайденими. Тож Джозеф Сміт не міг вигадати це все». Юдейський Мідраш включає старозавітні історії. У ньому було здійснено спробу адаптувати їх до інших часів, та одночасно запропонувати відповіді на ті питання, що залишилися без відповіді у Старому Завіті. Складання Мідраша розпочалося ще перед завершенням канону Старого Завіту і тривало не довше, ніж кінець п'ятого століття по Р.Х {5}. В той час, коли правдивим є висловлювання, що великі об'єми Мідраша не видавалися до кінця дев'ятнадцятого, початку двадцятого століття {6}, правдою є також і те, що протягом майже двох тисяч років значна частина Мідрашів передавалася усно від одного покоління до іншого. Багато з них існувало у малих неформальних виданнях {7}.

Перші юдеї прибули у колонії Нового Свтіу 1654 року {8}. Вже до кінця 1655 року була заснована перша юдейська громада у Сполучених Штатах — Shearith Israel. Вона розташовувалася у штаті Нью Йорк, місцевості, де мешкав Джозеф Сміт {9}. Приблизно двісті років потому, Сміт займався вивченням єврейської мови. Церква мормонів найняла видатного єврейського професора на ім’я Джошуа Сіхас, щоб той викладав єврейську Джозефу Сміту й головним старійшинам {10}. Оскільки Мідраш існував у Сполучених Штатах за життя Сміта (безперечно в усній формі) і Сміт жив відносно недалеко від першої юдейської громади Сполучених Штатів, не важко припусти, звідки він міг отримати цю інформацію. Потреби у знаннях, отриманих у надприродній спосіб, не було.

Що можна сказати про інші писання? Я чув від мормонів, що є давні писання, у тому числі одне з тих, що було знайдено серед сувоїв Мертвого Моря, які підтверджують достовірність Книги Авраама, оскільки їхні історії дуже подібні. Один відомий мормонський вчений стверджував, що книги, згадані вище, налічують багато паралелей з Книгою Авраама, отож, свідчать про те, що Джозеф Сміт отримав переклад Книги Авраама через божественне натхнення, оскільки жодним іншим чином він не міг про них дізнатися у той час. Я повинен визнати, що цей аргумент здавався мені доволі переконливим, принаймні до того, як я відвідав бібліотеку, отримав і прочитав копії цих писань {11}. Нижче перелік «багатьох», «дуже подібних» паралелей:

1) Книга Авраама і Апокріфічне Буття розповідають про подорож Авраама до Єгипту. Проте, Біблія теж про це розповідає. Отже, в цьому немає ніякої унікальности, оскільки Джозеф Сміт був дуже обізнаний у Біблії.

2) Книга Авраама, Об’явлення Авраама і Завіт Авраама говорять про замах на життя Авраама. Проте, контекст кожної з історій скасовує будь-яку паралель. В Книзі Авраама язичницький священик намагається принести Авраама у жертву єгипетським богам в землі, яка була батьківщиною Авраама. В Об’явленні Авраама він бореться зі злим духом. В Завіті Авраама йдеться про час природної смерті Авраама. Він відмовляється від прохань архангела Михаїла супроводжувати його у Рай.

3) Книга Авраама й Об’явлення Авраама говорять про Божу обітницю створити народ від нащадків Авраама. Проте, Біблія також про це говорить. Отже, в цьому немає ніякої унікальности, оскільки Джозеф Сміт знав Біблію.

4) Книга Авраама говорить, що Бог наказав Аврааму сказати неправду відносно його дружини, щоб спасти власне життя у Єгипті. Апокрифічне Буття надає, можливо, єдину справжню паралель. Воно говорить, що Авраам, мешкаючи у Єгипті, мав надзвичайний сон, в якому отримав заохочення сказати неправду стосовно своєї дружини, щоб врятувати власне життя. Біблія говорить про обман Авраама, підкреслюючи, що це була його ідея, а не Бога. В Біблії нема жодної згадки про те, що Бог заохочує брехню. Насправді вірним є протилежне (див. 1 Самуїла 15:29, Псалом 5:6, 34:14; Приповісті 12:22, 30:8; До євреїв 6:18). Крім того, інші мормонські писання висловлюються проти обману (Етер 3:12; УіЗ 10:28).

5) Книга Авраама і Книга Еноха містять отримані божественним одкровенням розповіді про створення світу. Проте очевидно, що ці історіі не є паралельними розповідями. В Книзі Авраама Бог відкриває Аврааму історію створення. В Книзі Еноха ангел розкриває історію створення Еноху. Книга Авраама говорить про «богів», які створюють світ. Книга Еноха говорить про Єдиного Бога. Розповідь про створення в Книзі Авраама має багато паралелей з Біблією, і таким чином, не є унікальною в плані отримання знання про неї. Розповідь про створення в Книзі Еноха взагалі не схожа на біблійний опис.

Чи є паралелі? Одна слабка паралель — це все, що ми маємо. Тому ствердження, що існують близькі паралелі Книги Авраама й інших давніх писань — це вигадка.

В. «Джозеф Сміт ніколи не намагався перекласти Книгу Авраама своїм розумом. Він зробив це силою Бога. Єгипетські папіруси не мають до цього ніякого відношення». Проте сам Джозеф Сміт говорив: «Я розпочав переклад деяких знаків або єрогліфів і, на щастя, виявив, що один із сувоїв містить писання Авраама» {12}. Коли Сміт визнав папіруси Книгою Авраама, він бажав перекласти її правильно {13}. Навіть розробив алфавіт і граматику єгипетської мови. Заяви та дії Сміта втрачають усякий зміст, якщо єгипетська мова не мала до його перекладу ніякого відношення.

Г. «Ми просто не знаємо, як Джозеф Сміт переклав Книгу Авраама. Це, очевидно, було здійснено завдяки процесу, відомому лише Джозефу». Мормони мають бути чесними до себе і запитати: «Чи кожна проблема в мормонізмі повинна пояснюватися причиною, що не піддається тлумаченню й перевірці?» Поза сумнівом, переклад Біблії має іншу природу. Може, мормонізм помиляється?

Одного дня я запитав двох мормонських місіонерів: «Чи існує що-небудь, що могло б вам показати помилковість мормонізму?» Вони відповіли, що такого не знають. Тож я запитав їх: «Я знаю, що цього ніколи не траплялося, втім, що, коли б археологи почали розкопування навколо будинку Джозефа Сміта і знайшли декілька іржавих пластин з іноземними написами, схованими під заднім ґанком будинку? Припустимо вони дослідили їх і датували 1830-тими роками. Скажімо також, що затерті сліди золотої фарби були знайдені на пластинах і навкруги них. Чи змусило б це вас піддати сумнівам вашу віру?» Вони обидва погодилися, що так. Потім ми звернулися до проблеми Книги Авраама. Вони були приголомшені. Ці хлопці навіть не підозрювали, що така проблема існує! Я запевнив їх, що все саме так і є, і що доктор Х’ю Ніблі, головний апологет мормонізму, визнав, що з усіх проблем, з якими стикається мормонізм, ця — «найбільша» {14}.

Два місіонери залишилися непохитними, відповівши: «Ми будемо вірити церкві всупереч будь-яким знахідкам». Я запитав їх, чи вони насправді вірять, що таке рішення є раціональним. «Чи хотіли б ви, щоб люди, з якими ви спілкуєтеся щодня, намагаючись переконати їх в істинності мормонізму, зайняли таку саму позицію, не приймали мормонізм, незважаючи ні на які докази, що надавалися б їм? Якби кожен так чинив, ви швидко б залишилися без роботи». Крім того, я наголосив, що раніше вони погодилися, що подібного роду проблема змусила б їх піддати сумнівам мормонізм, і якщо розказане мною — правда, то для них варто було б це зробити.

Проблема Книги Авраама — похоронний дзвін для мормонізма. Щоб зрозуміти її значення, уявімо, що було знайдено кістки Ісуса Христа. Одного дня під час розкопувань в Єрусалимі археологи знайшли великий ящик. Після підйому ящика і його очистки, вони знаходять на ньому надпис — «Ісус, син теслі Йосипа, той, якого звали Христом». Арехологи знімають з ящика кришку, і у повітрі зависає мовчання — всі зазирають усередину, де лежить скелет того, що був розіп’ятий. На скелеті лежить папірус, де сказано: «Ми дурили увесь світ аж до сьогодні». Нижче підпис — Матвій, Марк, Лука, Іван і т.д. Добре, ви, можливо, сказали б: «Це ще нічого не доводить. Можливо, це юдейська підробка першого століття». І можливо, ви були б праві. Але припустимо, що ми зробили аналіз ДНК кісток і порівняли з аналізом ДНК кров’яних плям на Туринській плащаниці, і вони збіглися б! Християнські лідери мусили б визнати: «У нас немає жодного пояснення. Аналізи вказують на збіг. Це таємниця!» Що б ви зробили? Апостол Павло сказав: «Якщо Христос не воскрес... марна й віра ваша» {15}. Біблія говорить, що Ісус воскрес тілесно і вознісся на небо, але тут ми бачимо Його кістки! «Я думав, що це правда. Я думав, що маю стосунки з Христом». Що б ви робили? Що б робили ви? Те, що зробили б кістки Ісуса для християнства, робить Книга Авраама для мормонізма.

Ви можете очікувати, що мормони, які завітали до вас, будуть розгублені. Втім не сподівайтесь, що вони залишать мормонізм у той самий день. Якби оголосили про знахідку кісток Ісуса Христа, чи відмовилися б ви негайно від християнства? Ймовірно, ні. Ви б дослідили розповідь, щоб переконатися, що усі факти правдиві. Врешті-решт багато таких історій виявилися сенсаціями, прикрашеними правдами, а то й просто брехнею. Ваші мормонські відвідувачі, ймовірно, бажатимуть зробити так само. Заохотьте їх перевірити факти. Нажаль, мормонським місіонерам не дозволяється читати будь-яку літературу, що не отримала схвалення мормонської церкви. Проте, їм дозволено слухати те, що ви їм прочитаєте. Отож, прочитайте їм цей розділ книги. Запропонуйте показати їм усе, на що вони хотіли б поглянути. Мормонам, які не є місіонерами, дозволяється читати літературу, що не проходила схвалення церквою. Запропонуйте подарувати або позичити цю книгу. Я спробував задокументувати кожне важливе питання, щоб будь-хто міг його перевірити.

Отже, всупереч заявам мормонів, ми мали можливість побачити, що текст Біблії достовірний. Ми також дізналися, що археологія не сприяє авторитету Книги Мормона. Нарешті, ми відзначили, що, у найкращому випадку, Джозеф Сміт помилявся, вважаючи, що має здатність перекладати з реформованої єгипетської мови і, таким чином, приходимо висновку про ненадійність Книги Мормона й Книги Авраама. У найгіршому випадку, він був шахраєм. Іншими словами, якщо Джозеф Сміт дійсно вважав, що отримав дар перекладу (від Бога) і що Книга Мормона містить історичний опис справжніх народів — він був обманутий. Він був або самообманений, або введений у оману дияволом. Інша можливість — Джозеф Сміт знав, що його заяви про здатність перекласти Книгу Мормона й Книгу Авраама — обман. Якщо це правда, то він був ошуканцем. Ошуканий чи ошуканець? У будь-якому випадку, видається цілком очевидним, що Джозеф Сміт не був Божим пророком.

Посилання:

1 Dialogue: A Journal of Mormon Thought. Vol. III, No. 2 (Stanford: Dialogue Foundation, 1968), p. 68. Щоб замовити номери журналу, які не були розпродані, або підписку, ви можете звернутися за адресою: Dialogue: A Journal of Mormon Thought, P. O. Box 658, Salt Lake City, UT 84110 або зателефонувати (801) 363-9988. [Повернутися]

2 Dialogue: A Journal of Mormon Thought. Vol. III, No. 3, p. 111. У посиланні на тій самій сторінці Байер сказав: «Зараз немає сумнівів у приналежності. Було відразу очевидним, що ''Факсиміле №1 з Книги Авраама'' (Дорогоцінна Перлина), було скопійоване з P. JS І. Переклад перших двох рядків тексту P. JS XI, запропонований Джозефом Смітом, відповідає уривку з Книги Авраама 1:4-2:6... Той факт, що і’мя людини, якій належав папірус з’являється в обох папірусах, і що лівий край P. JS І співпадає з правим краєм P. JS XI (див. номер 15) — що є свідченням приналежності до одного сувою — це підтверджує». [Повернутися]

3 Там само, pp. 130-132. Авр. 1:11. [Повернутися]

4 Dialogue, Vol. III, No. 2, p. 86. [Повернутися]

5 Addison G. Wright. The Literary Genre Midrash (Staten Island: Alba House, 1967), p. 51. [Повернутися]

6 Louis Ginzberg. Legend of the Jews (Philadelphia: Jewish Publication Society). [Повернутися]

7 Доктор Марк Лі Рафаель, професор релігії коледжу Уільяма і Мері в особистій телефонній розмові 2 вересня 1998 року. [Повернутися]

8 Margolis and Marx. A History Of The Jewish People (Philadelphia: The Jewish Publication Society Of America, 1927), p. 603. [Повернутися]

9 Там само, p. 605. [Повернутися]

10 History of the Church, vol. II, p. 388. Ви можете замовити History of the Church в будь-якому мормонському книжковому магазині або зателефонувати мормонському книжковому продавцю Deseret Bookstore, ZCMI Center, 36 S. State St., Salt Lake City, UT 84111, (800) 453-4532. У статті для Dialogue, Vol. III, No. 2, Луїс С. Зукер, професор англійської мови й викладач єврейської в Університеті м. Юти сказав: «...без сумнівів Джошуа Сіхас був найосвіченішим гебраїстом... 1830-их років» (p. 45). Цікаво, що Сіхас був родичем Гершома Мендеза Сіхаса, лідера Shearith Israel — першої юдейської громади, про яку йшлося вище. [Повернутися]

11 Ви теж це можете. Див. Майкл Уайз, Мартін Ебегг-мол., та Едвард Кук. The Dead Sea Scrolls (New York: Harper San Francisco, 1996). Це англійський переклад усіх Сувоїв Мертвого Моря, доступних на сьогоднішній день. Англійський переклад Апокрифічного Буття знаходиться на с. 74-84. Див. арамейський оригінал з англійським перекладом, що включає інформативне введення і коментарі, у виданні Джозефа А. Фітцмйера — S. J. The Genesis Apocryphon of Qumran Cave 1 (Rome: Biblical Institute Press, 1971). Р. Г. Чарльз, The Book Of Enoch (New York: The Macmillan Co., 1942). Майкл Е. Стоун, перекл., The Testament Of Abraham. The Greek Recensions (Missoula: University of Montana, 1972). Короткий виклад Об’явлення Авраама з бібліографією можна знайти у виданні Джеймса H. Чарльзворта — The Pseudepigrapha And Modern Research With A Supplement (Chico: Scholars Press, 1981). [Повернутися]

12 History of the Church, vol. 2, p. 236. Передмова Книги Авраама є цитатою з History of the Church, vol. 2, pp. 235, 236, 348-351. В ній сказано: «Переклад стародавніх літописів, що потрапили в наші руки з єгипетьских катакомб. Писання Авраама часів його перебування в Єгипті, названі Книгою Авраама, написано ним власноручно на папірусі». [Повернутися]

13 History of the Church, vol. 2, pp. 238, 286, 320. [Повернутися]

14 Доктор Х’ю Ніблі в особистій телефонній розмові з автором цієї книги 19 серпня 1997 року. [Повернутися]

15 1 Кор. 15:14, 17. [Повернутися]

Останнє оновлення (Четвер, 10 березня 2011, 19:39)

 
Розкажи друзям про цей сайт!