Правда про мормонську сім’ю

Картинка на екрані згасає, зупинившись на подружжі, що ніжно обіймається та на декількох їхніх дітях. Голос за кадром промовляє: „Це — послання Церкви Ісуса Христа Святих Останніх Днів”. Ця коротка соціальна реклама змушує вас задуматися: „От якою повинна бути справжня сім’я! Ці мормони точно мають добрі сім’ї”.

Церква Ісуса Христа Святих Останніх Днів протягом багатьох років проектує образ виховання міцних і здорових сімейних союзів з тісно переплетеними зв’язками. Видима стабільність та розміри мормонських сімей часто дивують людей інших вірувань. Дійсно, Церква мормонів заохочує своїх членів утворювати міцні сімейні взаємини, тривалі шлюби, та народжувати дітей.

Лідери Церкви заохочують рядових членів брати участь у щотижневих „сімейних домашніх вечорах”, щоб поширювати такі ідеї. В цій програмі сім’ї мормонів заохочуються проводити вдома один вечір на тиждень у вивченні, спілкуванні та дозвіллі. Місцевим мормонським громадам, які називаються колами, заборонено планувати заходи, що можуть перешкодити проведенню сімейних домашніх вечорів.

Християни схвально ставляться до підтримки міцних сімейних взаємин. Більша частина християн цілком природньо вважає, що мормони приділяють особливу увагу сімейним взаєминам з тих самих причин, що і вони. Втім, християн вражають приховані теологічні погляди мормонської церкви відносно сім’ї, коли вони дізнаються про їх існування.

Сім’ї назавжди

Існує популярний мормонський слоган „сім’ї назавжди!”. Цей вислів, для більшої частини людей, здається романтичним ідеалом того, як сімейна любов долає часи. Проте мормони сприймають його як буквальну істину. Вони насправді вірять, що сім’ї створені, щоб існувати вічно.

Церква мормонів навчає, що чоловіки та їхні дружини можуть бути одружені не тільки „поки смерть не розлучить їх”, але й поза смертю у вічності. Сім’ї можуть залишитися разом у „целестіальному царстві”, — мормонському визначенні найвищого рівня небесної слави. Мормонські чоловіки та жінки, яких разом „запечатано” в особистому обряді „целестіального шлюбу”, що проводиться лише у мормонських храмах, сподіваються бути навічно возз’єднаними як чоловіки та дружини. Діти також можуть бути „запечатаними” на вічність разом зі своїми батьками {1}.

Мормонські храми (за офіційними даними їх 139 в усьому світі) вважаються священними будівлями, зведеними для проведення певних священих ритуалів, таких як: обряди благословення, хрищення для живих і мертвих, целестіальні шлюби та „запечатування”. В цих храмах не проводяться загальні церковні служіння. Лише членам Церкви, гідним отримати „храмову рекомендацію”, дозволяється увійти до освяченого храму. Більшість новозбудованих храмів відкриті для громадського огляду лише протягом декількох тижнів перед їхнім офіційним посвяченням {2}.

Що дивує християн більш за все інше у цьому питанні — це вчення мормонської церкви про те, що чоловіки й дружини, яких було поєднано у целестіальному шлюбі, можуть стати богами. Мормони вірять, що з часом вони зможуть заснувати й заселити інші світи, подібні до нашого, якщо в них є целестіальний шлюбний партнер (або партнери) з яким вони зможуть народжувати духовних дітей в целестіальному царстві. Вони вірять, що чоловік мормон може стати „небесним батьком”, а його дружина (дружини) — „небесною матір’ю” мільйонів новостворених людських душ {3}.

Цей процес, який називається „піднесення” або „вічний розвиток”, на переконання мормонів, і є той шлях, через який наш Небесний Батько став Богом цього світу. Вони вірять, що колись Він був такою самою людиною, як ми тепер, проте пройшов через процес піднесення зі своєю дружиною і став Богом. Зараз Він — піднесена людина, що має фізичне тіло з плоті й кісток, один із безлічі інших богів {4}.

Мормони також вірять, що Ісус був духовною дитиною Небесного Батька, потім став богом і був вибраний Спасителем світу {5}.

Святий Дух — це третій бог, який має духовне тіло, однак існує у формі й образі людини {6}.

Ще один виток, що має відношення до такої уваги, яку мормони приділяють сім’ї — це час, сили та кошти, витрачені на генеологічні дослідження. Мормони вірять, що на них покладена відповідальність досліджувати історію своєї сім’ї, щоб знайти імена померлих родичів, які не були мормонами. Вони вірять, що можуть прийняти у храмі хрищення за померлих родичів, щоб ті змогли досягнути целестіального царства. Мертві також „запечатуються” у целестіальному шлюбі через живих мормонів з тих самих причин {7}.

Доктрини, не властиві християнській церкві

Описані вище доктрини мормонів, виглядають дивними для християн. Багато-хто не вірить, що церква, яка називає себе християнською, може навчати таким речям. Проте, ці незвичайні ідеї — типові вірування членів Церкви Ісуса Христа Святих Останніх Днів. Тож легко зрозуміти, чому мормони роблять такий великий акцент на сімейних питаннях. Вони вірять, що сім’я — це не тільки важливий аспект їхнього релігійного життя, але й визначальний аспект для подальшої долі у вічності. Ніхто не зможе досягти божественності в целестіальному царстві, не маючи міцної сім’ї на землі {8}.

Християни не погоджуються з мормонськими вченнями про целестіальний шлюб. Біблія чітко говорить, що сім’я — це важливий елемент життя людини. Проте Писання ніде не учить, що шлюби мають продовження після смерті, або ж що шлюби, сімейні взаємини чи народжуваність мають визначальний вплив на подальшу долю у вічності. І найважливіше: Біблія ніде не говорить, що люди можуть стати богами. Єдиний, хто запропонував таку ідею, був змій (диявол) у Бутті 3:5!

Отже, поважаючи й схвалюючи мормонів за увагу до сім’ї, християни не можуть погодитися з причинами, за якими вони це роблять. Піднесення будь-якої установи, навіть такої важливої, як сім’я, на такий рівень духовної значимості, як це роблять мормони, рівноцінно ідолопоклонству.

Писання дуже чітко говорить, що спасіння — це результат виключно Божої благодаті (Еф. 2:8-9). Воно отримується через покаяння в гріхах, віру в Ісуса Христа і покору перед Ним як своїм Господом (Дії 3:19; Рим. 10:9-10). Одне з найбільших призначень християнської сім’ї — це заохочення дітей прийняти дар спасіння і допомога у подальшому зростанні у вірі. Проте питання спасіння, врешті-решт, — це питання особистого рішення, яке не залежить від сімейного стану.

— Тел Девіс

Посилання

1 Achieving a Celestial Marriage (student manual) (Salt Lake City: Corporation of the President of the Church of Jesus Christ of Latter-day Saints, 1976), pp. 129-132. [Назад]

2 Boyd K. Packer, "The Holy Temple" (booklet adapted from book of same title) (Salt Lake City: Corporation of the President of the Church of Jesus Christ of Latter-day Saints, 1982), p. 2. [Назад]

3 Achieving a Celestial Marriage, p. 129. [Назад]

4 Gospel Principles (Salt Lake City: Corporation of the President of the Church of Jesus Christ of Latter-day Saints, 1988), pp. 6, 293. [Назад]

5 Ibid., pp. 15-16. [Назад]

6 Ibid., p. 34, and Bruce R. McConkie, A New Witness for the Articles of Faith (Salt Lake City: Deseret Books, 1985), p. 51. [Назад]

7 Gospel Principles, pp. 247-252. [Назад]

8 Bruce R. McConkie, Mormon Doctrine (Salt Lake City: Bookcraft, 1987), pp. 117-118. [Назад]

Adapted from "The Truth About the Mormon Family" in Home Life Magazine, vol. 45, no. 8, pp. 48-49, May 1991. Used by permission.

Останнє оновлення (Четвер, 10 березня 2011, 19:58)

 
Розкажи друзям про цей сайт!