Яким чином Біблія може бути непохитним Словом Божим, якщо там стільки протиріч?

Багато років критики стверджували, що Біблія сповнена грубих протиріч, а тому не заслуговує довіри. Однак, якщо придивитися до горезвісних «розбіжностей» уважніше, всі труднощі зникають самі по собі.

Один з «важких» уривків, на які мормони посилаються найчастіше, — Дії 9:7. Тут ми знаходимо історію навернення Савла по дорозі в Дамаск. Лука згадує про те, що супутники Савла чули голос Христа.

Однак згодом, в Діях 22:9, ми читаємо, що голоси вони не чули:

«А ті, що зо мною були, правда, бачили світло, але не почули вони того голосу, що мені говорив».

Вільям Арндт, фахівець в галузі грецької мови, у своїй книзі «Чи існують протиріччя в Біблії?») пояснює це так :

Конструкції дієслів «чути» (akouo), використаного в цих фрагментах, відрізняються один від одного. У фрагменті Дії 9:7 воно використовується в родовому відмінку, а у фрагменті Дії 22:9 – у знахідному. Дієслово «чути» в родовому відмінку описує лише той факт, що щось було чути або що певні звуки дійшли до вух; тут нічого не говориться про те, зрозуміла людина почуте чи ні. Проте конструкція дієслова в знахідному відмінку описує такий спосіб слухання, який включає розуміння. Таким чином, стає очевидно, що два розглянутих фрагменти не суперечать один одному. У Діях 22:9 не заперечується, що люди, які супроводжували Павла, чули певні звуки, там лише сказано, що вони не чули їх так, щоб щось можна було зрозуміти. В даному випадку наша мова не настільки виразна, як грецька (Арндт У. «Світло правдиве: Чи існують протиріччя в Біблії?», — Фонд «Лютеранська спадщина», 1994).

Подібна ситуація зі словом «чути» може виникнути і в англійській, і в українській мові. Чи доводилось вам у відповідь на оклик когось з іншої кімнати кричати: «Не чую»? Звісно, ви щось почули, але не зрозуміли, що вам сказали.

У пошуках «доказів» того, що Біблія сповнена помилок, мормони звертаються і до інших текстів. Наприклад, вони часто посилаються на опис смерті Юди в Діях 1:18 і Матвія 27:5. У Євангелії від Матвія сказано, що Юда вийшов з храму і повісився, а в Діях йдеться про те, що Юда упав, його черево тріснуло надвоє, і всі його нутрощі випали.

Однак протиріччя виникло б лише в тому випадку, якби Лука написав, що Юда не повісився, або зі слів у Матвія 27:5 виходило, що Юда не впав. Хто може спростувати ймовірність того, що Юда повісився, потім мотузка обірвалася, і його тіло впало, або що він впав, коли йшов вішатися? Автори лише описують те, що вони бачили і чули: Матвій подає початковий варіант історії, а Лука розповідає її в тому вигляді, в якому вона, напевно, з'явилася згодом.

Це пояснення видається більш прийнятним, ніж дика історія, вигадана мормонським старійшиною Хебером Кімбаллом, який заявив, що Юду вбили апостоли:

«Юда втратив цей рятівний принцип, і вони взяли і вбили його. У Біблії сказано, що його нутрощі випали; але насправді вони били його ногами, поки його нутрощі не випали» (Journal of Discourses , 6:125-126).

Помилка багатьох критиків Біблії в тому, що вони із самого початку їй не довіряють, а тому не бажають витрачати час на ретельну перевірку нібито «очевидних» протиріч.

Як кажуть мормони, вони вірять Біблії, «оскільки вона перекладена правильно». Це твердження не цілком правдиве — адже замість того, щоб звернутися до Біблії на мовах оригіналу і вирішити проблему неправильно перекладеного слова, мормони вважають за потрібне надавати цьому слову своє власне тлумачення.

При моїй глибокій повазі до Перекладу Короля Якова ( KJV) я б не ризикнув назвати його досконалим. З точки зору сучасної англійської мови багато текстів в ньому перекладені погано, хоча 400 років тому, коли цей переклад вперше було опубліковано, вибір перекладачів, можливо, і був ідеальним. Англійська – жива мова, яка постійно змінюється.

Текст Буття 1:28 може слугувати прикладом того, які проблеми породжує архаїчна мова KJV. Бог наказав Адаму і Єві плодитися і розмножуватися, і наповнювати (KJV - «replenish») землю. Англійське слово «replenish» означає «знову наповнювати тим, що вже колись існувало». Виходячи з цього можна зробити висновок, що життя на землі існувало і до Адама. Мормонський апостол Орсон Хайд розширив цю думку, давши розлоге пояснення змісту слова «replenish», і прийшов до такого висновку:

«Світ був населений до днів Адама так само, як до днів Ноя» (Journal of Discourses, 2:79).

Тим часом, вжите в оригінальному тексті єврейське слово «millai» означає просто «наповнювати», і багато перекладачів Біблії використовують саме цей, більш точний, варіант. Наприклад, українською мовою у перекладі Огієнка переклад звучить так: «...Плодіться і розмножуйтеся, і наповнюйте землю, і володійте нею ...»

Коли мормон починає атакувати достовірність Біблії, щоб виправдати свої небіблійні погляди, він лише повторює те, що робили невіруючі протягом усієї історії людства. Справжні послідовники Ісуса не нападають на Біблію, вони шанують її, як Слово Боже. Наш Господь сказав:

«Освяти Ти їх правдою! Твоє слово то правда» (Ів. 17:17).

ПРИМІТКА: Текст книги У. Арндта «Світло істинне: Чи існують протиріччя в Біблії?» цілком можна знайти в «Російській лютеранській бібліотеці».


Останнє оновлення (Понеділок, 30 травня 2011, 13:47)

 
Розкажи друзям про цей сайт!